новини і статті про погоду

Подорожі

Як погрітися в Одесі, незалежно від сезону

3710
Як погрітися в Одесі, незалежно від сезону

Літо вийшло таким заклопотаним, щедрим на проблеми та події, що відпустка вийшла аж три дні. Ще в серпні я поривалась поїхати хоча б в Одесу, але прагматизм підказав – ціни, кількість людей та вільні сантиметри пляжу  могли бути проблемою.

Перенесена мікровідпустка на вересень збагатилася двома висновками: перший – соромно думати категоріями «хоча б Одеса» та другйи - «Одеса прекрасна будь-коли».

Початок подорожі дебютував засобом пересування. Наш Інтер-сіті так приємно здивував, що вперше сім годин у дорозі стали приємною складовою відпустки, а не обов’язковим, але обтяжливим атрибутом. Чудові стюарди, вишукана українська мова, чистота, зручні крісла, комфортний склад адекватних пасажирів і, головне, майже безперешкодний вай-фай.

Квартира, замовлена через інтернет, була чистою, сучасною, знову ж таки, з безпроблемним вай-фаєм і, що мене особливо зворушило, із сучасною бавовняною постіллю. Може, це комусь і дрібниця, але я погано переношу ці поліестерові люмінесцентні троянди та смарагдово-рожеві лілії. Господар з’явився на мить, взяв гроші та ще раз з’явився на другу мить забрати ключі по від’їзді.

Квартира наша виявилася на Дерибасівській. Додатковим бонусом було розташування квартири у дворі, який надійно захищав від безкінечних музичних самодіяльних геніїв, майбутніх лауреатів Греммі. Ну, ще поряд, двері в двері, був магазин інтимних товарів, але ми не встигли його відвідати.

Ти виходив з двору і одразу пірнав у атмосферу людських головних зацікавлень – музики, флірту, цікавості, моди та їжі.

Про їжу. Одесу недаремно називають гастрономічною столицею України. Про це списали вже тисячі слів та навіть зняли фільми. Але кожен повинен мати своє відчуття. Так ось. Так смачно я мало де їла. Добре зроблені м’ясо чи риба чи салат чи італійські гастрошедеври простого походження – цим мало кого здивуєш. Але що мене в Одесі «добило» - це шпинатові чіпси та тістечка макарон. Я насправді невеликий любитель солодкого і з радістю поміняю свій шматочок тортика на шматочок риби, але ці тістечка макарони пробуджували в мені якісь невідомі інстинкти: жадібність, що мені не вистачить, дурнувату посмішку щастя від першого дотика до піднебіння тістечка і повне презирство до немалої ціни тістечок.

comments powered by Disqus
Повідомити про помилку